Федеральний суд Канади ухвалив важливе рішення у справі громадянина України, якому раніше відмовили в оцінці ризиків перед видаленням з країни. Йдеться про процедуру PRRA — Pre-Removal Risk Assessment, яку проходять люди, щодо яких уже може виконуватися рішення про депортацію, але які заявляють, що повернення до країни походження є небезпечним.
Справа має значення не лише для одного заявника. Вона може бути важливою і для інших українців у Канаді, які мають складну імміграційну ситуацію, втратили статус, отримали наказ про видалення або намагаються довести, що повернення в Україну під час війни становить для них реальний ризик.
Що сталося
Громадянин України приїхав до Канади ще у 2015 році. Пізніше через кримінальні правопорушення він став особою, щодо якої було видано наказ про депортацію. Перед можливим видаленням з Канади чоловік подав заяву на PRRA. Зробив це самостійно, без юридичного представника.
У своїй заяві він пояснював, що повернення в Україну під час повномасштабної війни може становити загрозу для його життя та безпеки. Однак імміграційний офіцер відмовив. Основна логіка відмови була такою: в Україні справді триває війна, цивільні справді страждають від насильства й атак, але небезпека є загальною для населення, а заявник не довів, що його переслідують особисто.
Саме цю логіку Федеральний суд визнав проблемною.
Що сказав суд
Суддя Макдональд дійшла висновку, що рішення офіцера було необґрунтованим. На думку суду, офіцер не мав права просто сказати, що ризик є “загальним”, і на цьому закрити питання. У справі були матеріали про ситуацію в Україні, які вимагали набагато серйознішого аналізу.
Зокрема, суд звернув увагу на інформацію з офіційних country conditions evidence — документів про ситуацію в країні. У цих матеріалах ішлося не лише про війну як загальну небезпеку. Там також були згадки про те, що російська влада відкрито намагалася знищити українську державність, а незалежні правові експерти бачили підстави говорити про підбурювання до геноциду проти української національної групи.
На цьому тлі висновок офіцера про те, що українці не переслідуються саме як українці, суд назвав неприйнятним.
Чому це важливо
У канадському законодавстві статус біженця за section 96 IRPA пов’язаний не просто з небезпекою в країні, а з переслідуванням за певною ознакою: расою, релігією, національністю, політичною думкою або належністю до певної соціальної групи.
У багатьох справах імміграційні офіцери й трибунали відмовляють людям саме через аргумент про “generalized risk” — тобто загальну небезпеку, яка нібито однаково загрожує всім. Але Федеральний суд у цій справі фактично нагадав: якщо ціла група людей є мішенню через свою національність, не можна просто відмахнутися фразою “це загальний ризик”.
Інакше кажучи, людині не завжди потрібно доводити, що вона особисто є більшою мішенню, ніж інші українці. Якщо докази показують, що українці як національна група перебувають під цілеспрямованою загрозою, це може мати значення для refugee protection.
Кого це може стосуватися
Найперше це рішення може бути важливим для українців у Канаді, які:
- мають проблеми зі статусом;
- отримали наказ про депортацію;
- проходять процедуру PRRA;
- отримали відмову в оцінці ризиків;
- планують судовий перегляд імміграційного рішення;
- перебувають у складній ситуації через закінчення тимчасових програм або неможливість перейти на постійний статус.
Особливо уважно до цього рішення варто поставитися тим, чиї справи були відхилені саме через аргумент, що війна в Україні є “загальною небезпекою для всіх цивільних”.
Що буде далі у цій справі
Федеральний суд не надав заявнику автоматично статус біженця і не ухвалив рішення замість імміграційного офіцера. Суд скасував попередню відмову та відправив справу на новий розгляд до іншого офіцера.
Це означає, що заяву мають розглянути заново, вже з урахуванням того, на що звернув увагу суд. Інший офіцер повинен буде серйозно оцінити докази щодо ситуації в Україні та питання переслідування українців як національної групи.