31 березня 2026 року уряд Канади опублікував документ A Force of Nature: Canada’s Strategy to Protect Nature — федеральний план, який має показати, як країна збирається виконати свою ціль із захисту 30% земель і вод до 2030 року. Уряд заявляє, що на реалізацію цієї політики буде спрямовано понад $3,8 млрд до 2030 року.
Не просто нові заповідники, а новий підхід
Йдеться не просто про нові заповідники, а про ширшу зміну підходу до природоохоронної політики. У документі прямо сказано, що стратегія спирається на три напрями: захист природи в Канаді, розвиток інфраструктури з урахуванням природи, а також визнання економічної цінності екосистем і залучення капіталу до охорони довкілля. Водночас це не окремий новий закон, а федеральний план реалізації вже існуючої Canada’s 2030 Nature Strategy, оприлюдненої раніше як загальна дорожня карта для зупинення й розвороту втрати біорізноманіття.
Ціль 30% до 2030 року
Офіційна мета Канади — довести частку захищених і збережених територій до 30% на суші та у водах до 2030 року. За даними уряду, наприкінці 2024 року в країні було збережено 13,8% наземної території та 15,5% морської території. Тобто до цілі ще далеко, і саме тому в новій стратегії уряд говорить про прискорення темпів.
Які масштаби планує Канада
У документі зазначено, що протягом наступних чотирьох років Канада хоче забезпечити захист і збереження щонайменше 1,6 млн км² суші та 715 857 км² океану. Для наземної частини план передбачає, зокрема, до 10 нових національних парків, 15 нових національних міських парків і 4 нові National Wildlife Areas. Для морської частини уряд говорить про до 10 нових national marine conservation areas і до 14 нових marine protected and conserved areas у трьох океанах Канади. Саме тому популярні пости в соцмережах частково спрощують формулювання: офіційний текст розрізняє кілька різних категорій охоронюваних територій, а не зводить усе до одного типу “морських заповідних зон”.
Роль корінних народів
Окремий акцент уряд робить на ролі корінних народів. У стратегії прямо сказано, що “немає шляху до 30x30 без Indigenous leadership”, а федеральний уряд обіцяє поглиблювати підтримку Indigenous-led conservation, зокрема через розширення програм Indigenous Guardians і створення нового Arctic Indigenous Guardians Program. Також у документі наведені конкретні приклади нових морських охоронюваних територій — Qikiqtait і Sarvarjuaq — які просуваються в партнерстві з Inuit і вже додають близько 2% до морських цілей Канади.
Інфраструктура з урахуванням природи
Ще одна важлива частина стратегії — спроба змінити саму логіку розвитку інфраструктури. Уряд пише, що хоче проектувати об’єкти так, щоб вони “працювали з природою, а не проти неї”. Для цього планують активніше використовувати картографування, дані та штучний інтелект, щоб визначати Key Biodiversity Areas, покращувати планування проєктів і пришвидшувати дозвільні процедури. У документі також прямо згадується, що програми федерального уряду мають працювати з індустрією так, аби мости, порти й автошляхи мали менший екологічний слід.
Відновлення екосистем і популяцій тварин
Стратегія також містить конкретні фінансові пакети на відновлення окремих екосистем і популяцій тварин. Серед них — $412,9 млн протягом п’яти років на відновлення вразливих популяцій Pacific Salmon і їхнього середовища існування, $81,7 млн протягом п’яти років на стабілізацію та відновлення wild Atlantic Salmon, а також $90 млн протягом п’яти років на план дій для Wood Buffalo National Park World Heritage Site і відновлення двох популяцій wood bison на кордоні Альберти й Північно-Західних територій.
Захист морського середовища
Для морського середовища уряд окремо обіцяє гроші на боротьбу з так званим ghost gear — покинутими або втраченими рибальськими снастями, які шкодять морським екосистемам і тваринам. У документі сказано, що з 2020 року з канадських вод уже вилучили 2 546 тонн такого спорядження, а нова стратегія передбачає ще $15 млн протягом трьох років на модернізацію систем пошуку, вилучення та утилізації ghost gear.
Природа як економічний ресурс
Усе це уряд подає не лише як екологічний, а й як економічний проєкт. У стратегії наголошується, що природа є основою добробуту й конкурентоспроможності країни, а також наводиться оцінка, за якою екосистемні послуги природи в Канаді можуть становити щонайменше $3,6 трлн на рік. Окремо Parks Canada зазначає, що природні системи в національних парках мають величезну економічну цінність, у тому числі завдяки воді, кліматичній стійкості та туризму.
Висновок
Якщо коротко, Канада справді запускає дуже амбітний федеральний природоохоронний план. Але точніше буде сказати, що йдеться не про одну “мегаініціативу за один день”, а про нову федеральну стратегію реалізації вже взятих зобов’язань до 2030 року. Її масштаб значний, однак успіх залежатиме від того, чи зможе Оттава реально домовитися з провінціями, територіями, Indigenous-спільнотами, муніципалітетами, землевласниками й бізнесом — і чи зможе перевести гучні цифри в реальні нові охоронювані території та відновлені екосистеми.