Першого дня листопада 2025 року канадський парламент отримав перший бюджет від уряду прем'єр-міністра Марка Карні — документ, що визначатиме напрямок країни на наступні роки. Бюджет амбіційний, суперечливий і радикально відрізняється від попередніх, проголошуючи, що Канада потребує "нової ери лідерства та нової економічної основи". Однак під прикрасою великих прагнень лежить жорстка реальність: 78 мільярдів доларів дефіциту, масштабне скорочення державного апарату на 40 тисяч посад, суперечливі зміни в імміграційній політиці та ставка на великі капітальні проєкти як спосіб вивести економіку з затяжного спаду. Для мешканців Калгарі цей бюджет має цілком конкретні наслідки — від змін у податковій системі до перспектив роботи у державному секторі та впливу на енергетичну галузь.
Головні цифри: велика ставка на інвестиції, обіцянка дисципліни
Перший удар очима — цифра дефіциту. На 2025–26 рік уряд закладає дефіцит у $78 млрд доларів. Це суттєво більше, ніж обіцяли ліберали під час кампанії (обіцяли $42 млрд). Консерватори того часу громогласно критикували такі видатки, обіцяючи тримати бюджет у куди жорсткіших рамках. Нинішня цифра — це свідомий вибір уряду Карні на користь більшого запозичення та інвестицій, навіть за ціну тимчасового дефіциту.
Втім уряд намагається демонструвати дисциплінованість: обіцяно поступове зменшення дефіциту до $65 млрд наступного року, потім $57 млрд до 2029–30 років. Ключовою обіцянкою є збалансування так званих операційних (поточних) видатків протягом трьох років. Іншими словами, уряд стверджує, що той великий розрив — це переважно капітальні інвестиції, а не буденне "життя від зарплати до зарплати" всередині державного апарату.
За п'ять років уряд планує близько $141 млрд нових витрат, частково компенсованих скороченнями та іншими заощадженнями на $60 млрд. Цей баланс між новими видатками та заощадженнями буде критичною точкою дискусії під час голосування у парламенті 17 листопада — саме тоді виявиться, чи інші партії довіряють уряду, чи вони ініціюватимуть вотум недовіри.
Менше держави: скорочення на 40 тисяч посад державних служб
Один з найбільш відчутних у населення елементів бюджету — так звана комплексна перевертка видатків (comprehensive expenditure review). Її мета проста: менше витрачати на поточне функціонування держави, більше — на інвестиції та розвиток. Уряд розраховує, що за рахунок цього буде економити $13 млрд щороку до 2028–29 року, а сумарно з іншими доходами та заощадженнями — $60 млрд за п'ять років.
Найпомітніший наслідок — скорочення державної служби. Зараз державна служба Канади налічує близько 368 тисяч працівників. До 2028–29 року уряд планує вийти на 330 тисяч, що означає зникнення приблизно 40 тисяч посад. На перший погляд, це звучить як хаос. Однак офіційна розповідь уряду представляє це як природний відтік: неоновлення контрактів тимчасових працівників, реструктуризація відомств, ліквідація надлишкових позицій. Уряд називає цей крок сигналом для канадців: менше грошей на апарат, більше — на "nation-building", на конкретні проєкти, які люди бачатимуть і дотикатимуться.
Для мешканців Калгарі, особливо тих, хто працює в державному секторі або залежить від державних контрактів, це може означати непередбачену невизначеність. Яких саме відомств торкнеться скорочення найбільше — у бюджеті не розкривається повністю. Однак очікується, що великі служби на кшталт Revenue Canada, Treasury Board чи регіональних офісів можуть зазнати реструктуризації.
Податкова стратегія: "supercharging" економіки через інвестиції
На тлі слабкого економічного прогнозу уряд проголошує амбіцію "supercharge growth" — розігнати зростання і зробити канадське інвестиційне середовище конкурентнішим, ніж у США. Спосіб? Радикальна податкова переорієнтація на користь капітальних витрат.
Ключовий інструмент — так звана "productivity super-deduction". За цією схемою компанії зможуть швидше й у більших обсягах списувати капітальні інвестиції, фактично отримуючи податкову знижку наперед за нові будівлі, обладнання, технології. Іншими словами, якщо компанія купує нове обладнання за мільйон доларів, вона може більшу частину цієї вартості одразу відняти від оподатковуваного доходу, замість того, щоб розтягувати списання на кілька років.
Окремо вводяться нові правила списання витрат на будівлі для виробництва та переробки, а також спеціальна амортизація для обладнання та будівель, пов'язаних із СПГ (скрапленим газом). Цей останній момент — особливо актуальний для Калгарі, яке залишається центром енергетичного бізнесу Канади. СПГ-проєкти, особливо на узбережжі Британської Колумбії, тривали роками з бюрократичними затримками. Новий податковий режим — це сигнал бізнесу: інвестуйте в реальний капітал, розширюйте виробництво, але будьте впевнені, що податкова система буде на вашому боці.
Для мешканців Калгарі, які працюють у енергетичному секторі, це означає потенціальне розширення інвестицій й, можливо, нові можливості для роботи. Однак це також залежатиме від світових цін на енергію та геополітичної ситуації.
"Build, build, build": інфраструктура як рушій зміни
Ще одна центральна обіцянка Карні від передвиборної кампанії — "будувати швидко". Бюджет втілює цю ідею через запущений Major Projects Office, "офіс великих проєктів", якому надається завдання пришвидшити погодження й мінімізувати затримки.
На цей офіс виділяється $214 млн на п'ять років. Пріоритет — два амбітні напрями: критичні мінеральні проєкти (литій, кобальт, нікель для батарей) та запуск будівництва високошвидкісної залізниці між Торонто та Квебек-Сіті. Найцікавіший момент: уряд обіцяє скоротити термін будівництва цієї залізниці не з планових восьми років, а до чотирьох. Це амбіційно і вимагатиме кардинального послаблення бюрократичних процедур.
Паралельно уряд виділяє $51 млрд на десять років для місцевої інфраструктури: житло, дороги, системи водопостачання та стоків, медичні заклади. Ця сума буде розподілена серед провінцій і муніципалітетів, включаючи Калгарі. Хоча точні суми для міста не розкриваються в бюджеті на цьому етапі, за змістом можна очікувати, що частина цих грошей піде на доповнення інфраструктури: розширення громадського транспорту, ремонт вулиць, модернізацію водопровідних систем — тобто проєктів, які міські влади в Калгарі уже визначили як критично необхідні.
Імміграція: різке гальмування тимчасових резидентів
Один із найконтроверсійніших розділів бюджету — переформатування імміграційної політики. Під гаслом "взяти під контроль систему", що, за словами уряду, тиск на житло, медичні послуги й інші соціальні сфери, Карні проголошує радикальне скорочення тимчасової імміграції.
Цифри разючі:
- Ціль по тимчасовим резидентам скорочується з 673 650 у 2025 році до 385 000 у 2026 році. Це скорочення майже наполовину.
- Рівень нових постійних резидентів утримуватиметься на 380 000 на рік у 2026–28 роках, що трохи нижче за 395 000 у 2025 році.
Однак уряд також обіцяє разову гуманітарну акцію: до 33 000 власників work permit у 2026–27 роках можуть прискорено перейти на статус постійного резидента. Аргумент просто: ці люди вже працюють, платять податки й "будують економіку", тому логічно дати їм постійний статус замість того, щоб вони залишалися у невизначеності.
Для українців у Калгарі, які приїхали за програмою CUAET чи на work permit, це — мішаний сигнал. З одного боку, скорочення загальної кількості тимчасових резидентів означає сніжче конкуренції на ринку праці. З іншого боку, це також означає, що роботодавцям буде складніше найняти закордонних працівників, якщо канадські кандидати недоступні — що потенційно може зробити українців більш цінними для локальних компаній.
Щоб компенсувати дефіцит робочої сили, уряд:
- створює фонд визнання іноземних кваліфікацій, щоб провінції швидше й прозоріше визнавали дипломи та кваліфікації;
- запускає стратегію залучення міжнародних талантів, включно з тисячею висококваліфікованих дослідників на спеціальних, прискорених інвестиційних умовах.
Це означає, що навіть за зменшеної загальної імміграції, висококваліфіковані фахівці — інженери, технологи, науковці — залишаються у фокусі федерального уряду. Для мешканців Калгарі з вищою освітою й спеціалізованими навичками двері залишаються відкритими.
Оборона: $81,8 млрд як "план суверенітету"
Бюджет Карні проголошує історичне збільшення оборонних витрат. На п'ять років виділяється $81,8 млрд на оборону, із яких близько $72 млрд — нові гроші. Це роком від кампанійних обіцянок "посилити канадський суверенітет перед обличчям агресивнішої геополітики".
Розподіл видатків:
- понад $20 млрд — на рекрутинг і утримання військовослужбовців Канадських збройних сил (CAF);
- ще $19 млрд — на підтримку спроможностей та оборонну інфраструктуру;
- мільярди — для Communications Security Establishment (CSE) на модернізацію цифрової інфраструктури й посилення кібероборони.
Уряд подає цю ставку як "blueprint" суверенітету: від захисту Арктики (адже глобальне потепління робить нові маршрути й ресурси доступними для Росії та Китаю) до кіберпростору, де Канада залишається уразливою перед державними й недержавними цифровими атаками.
Для Калгарі, де базуються численні оборонні контрактори й дослідні центри, це означає потенціал для розширення роботи й інвестицій у оборонну промисловість.
Енергетична політика: ліміт на викиди може зникнути
Ще до представлення бюджету політики й експерти гарячково дебатували: що буде з лімітом на викиди в секторі нафти й газу — ініціативи попередніх урядів, яка встановлювала "стелю" на парникові викиди для енергетичних компаній?
У бюджетному документі прозвучав натяк, який розповідачі опису назвали "тихою смертю регуляції":
- якщо вуглецеві ринки працюватимуть ефективно, правила щодо метану будуть жорсткішими, а технології на кшталт CCS (carbon capture and storage) матимуть широке впровадження й покажуть результат, то "потреба в емісійній стелі зникне".
Фактично уряд дає зрозуміти: формальна "шапка" на викиди може так і не запрацювати технічно, якщо інші інструменти покажуть результат. Це сигнал енергетичному сектору, включаючи компанії в Калгарі: уряд готовий дати більш розмиту й ринко-орієнтовану регуляцію, аніж жорсткі кількісні межі.
Для канадських нафтогазових компаній це потенційно позитивна новина, яка дозволить їм більш гнучко планувати інвестиції. Однак для екологічних активістів це — сигнал того, що федеральний уряд готовий поступитися екологічними цілями на користь економічного зростання й енергетичної безпеки.
Культура й медіа: більше грошей для CBC та мрія про Eurovision
В контрасті з масштабними скороченнями в держаслужбі, бюджет виділяє $150 млн для CBC/Radio-Canada, щоб "посилити мандат служіння публіці" й краще враховувати потреби канадців. Уряд також обіцяє розглянути оновлення мандату мовника, з акцентом на незалежність — сигнал, що федеральний рівень хоче гарантувати, що національний мовник залишиться справді публічним, а не станком політичної гегемонії якої-небудь партії.
І несподіваний, але символічний штрих: Оттава разом із CBC/Radio-Canada вивчає можливість участі Канади у конкурсі Eurovision. Поки це лише ідея на папері, але вона несе чіткий сигнал для шанувальників: уряд розглядає популярну культуру й м'яку силу як інструменти національної брендизації й впливу. У глобальному контексті, де Канада конкурує з США, Францією, Великобританією за культурну спадщину, такі кроки мають символічне значення.
Податкові зміни: скасування двох помітних податків
Наостанок бюджет проголошує скасування двох податків, які викликали суперечності:
-
Underused Housing Tax — 1% податок на володіння "порожнім" чи "недовикористаним" житлом, що був чинний від 2022 року. Ідея була проста: посилити пропозицію житла, змушуючи власників здавати нерухомість або продавати. Однак реалізація виявилася складною й адміністративно дорогою, бо складно визначити, що вважати "недовикористаним".
-
Luxury Tax — податок на літаки вартістю понад $100 000 та судна дорожчі за $250 000. Мета була справедлива — тягар на найбагатших. Однак реалізація виявилася чутливою для високодохідних канадців, особливо у провінціях на узбережжі, де авіація й судна культурно важливі.
Аргументація уряду за скасуванням: це має спростити податкову систему й зменшити адміністративні витрати як для платників, так і для держави. Але цей крок також потенційно означає, що люди з вищими доходами отримуватимуть легші умови.
Голос міжнародних аналітиків: велика ставка на капіталізацію
Reuters охарактеризував цей бюджет так: "Це бюджет із дуже великим дефіцитом, але з чіткою ставкою на капітальні інвестиції ($280 млрд) і структурні скорочення ($60 млрд)." Аналітики зазначають, що стратегія Карні — ризикована. Якщо велика запозичення й масові інвестиції перетворяться на реальні проєкти, нові робочі місця й відчутне зростання, бюджет може остатися у пам'яті як поворотний момент. Якщо ж проєкти затримуватимуться, дефіцит залишатиметься високим, а проблеми зберігатимуться, то критика буде жорсткою.
Наступні кроки: голосування 17 листопада
Важливо розуміти, що бюджет — це не закон до того, як його затвердить парламент. 17 листопада чекає на голосування. На цьому етапі питання — чи інші партії (Консервативна партія, NDP, Блок Квебекуа) голосуватимуть за бюджет чи ініціюватимуть вотум недовіри, який спричинить дострокові вибори.
Консервативна партія під керівництвом Pierre Poilievre вже критикує бюджет за великий дефіцит і припускає, що це "расткошлива витрата" грошей платників податків. NDP можуть мати суперечливу позицію: вони можуть підтримати великі соціальні інвестиції, але критикувати скорочення держслужби й скасування податків на багатих. Блок Квебекуа, як звичайно, спостерігатиме, чи бюджет достатньо благоприємний до провінції.
Висновок: амбіція, ризик і майбутнє Канади
Бюджет Марка Карні 2025 — це не звичайний фіскальний документ. Це маніфест із бажанням перезапустити економіку після років стагнації, підвищити конкурентоспроможність перед США й Китаєм, та навести лад у державному апараті. Водночас це бюджет, що ставить суперечливі ставки: великий дефіцит на надії, що проєкти вдадуться; скорочення держслужби на сподіванні, що це призведе до ефективності; гальмування імміграції на вірі, що це зменшить тиск на соціальні послуги.
Для мешканців Калгарі конкретні наслідки залежатимуть від того, як буде реалізована велика інфраструктурна ставка, як змінюватиметься енергетичний сектор за нових податкових умов, і як адаптуватиметься місцевий ринок праці до змін в імміграційній політиці. Але одне ясно: наступні роки приносять значні змін. Питання лишається — чи ці зміни будуть на благо Канади й її громадян, чи вони виявляться розчаруванням, про яке люди матимуть розповідати на наступних виборах.
Голосування 17 листопада стане першою перевіркою того, чи депутати парламенту довіряють бачанню Марка Карні для Канади.