Канада будує систему оподаткування на принципі податкового резидентства, а не громадянства. Якщо ви фактично мешкаєте в країні, тримайте тут сім’ю чи житло, то для цілей податку на прибуток вважаєтеся резидентом і звітуєте про світовий дохід незалежно від того, де саме його отримали — на канадській території чи за кордоном. Нерезиденти ж сплачують податки лише з канадських джерел. Стаття пояснює, коли доходи з-поза Канади підлягають оподаткуванню, як уникнути подвійного податку та які форми і правила регулюють іноземні прибутки.
Коли CRA визнає людину резидентом, вона підпадає під пункт 2 Закону про податок на прибуток: усі заробітки, дивіденди, відсотки, орендні платежі, роялті та прирости капіталу з будь-якої країни потрапляють до канадської декларації T1. Для доходу, котрий ви отримали до дати набуття резидентства (типово, день прибуття в Канаду), податок не стягується, але суму все одно зазначають у рубриці «доходи нерезидента» для коректного розрахунку не-повернутих кредитів.
Резидентство встановлюють фактично:
Якщо зв’язків обмаль і проживання у Канаді < 183 днів, особу, найімовірніше, класифікують нерезидентом, і тоді її оподатковують тільки з канадського доходу.
Федеральний уряд розглядає світовий дохід резидента як частину єдиної податкової бази. Отже, зарплата з американського контракту, дивіденди з європейських акцій чи прибуток від оренди квартири в Польщі включаються у рядки T1 в канадських доларах за курсом Банку Канади на день надходження або середньорічним курсом.
Щоб резидент не платив двічі — у країні джерела та в Канаді — уряд застосовує Federal Foreign Tax Credit (форма T2209). Кредит дорівнює меншій із двох сум: фактично сплаченого іноземного податку або канадського податку, що припадає на той самий дохід. Якщо іноземний збір перевищує ліміт, різницю можна перенести уперед на 10 років чи назад на 3.
Канада має понад 90 конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, що розподіляють первинне право оподаткування між державами. Угода з-США, наприклад, дозволяє Вашингтону вилучати не більш як 15% дивідендів канадського резидента, а решту податку він дорахує у Канаді з урахуванням кредиту.
Зарплатні виплати, які не відображені на T4, записують у line 10400 «Other employment income»; валюта конвертується за офіційним курсом. Утриманий за кордоном податок не віднімають із суми; його зазначають окремо для T2209.
Консультації, дизайн чи IT-послуги резидента Канади, виконані для іноземного клієнта, це канадський foreign self-employment income. Доходи вносять у форму T2125, а сплачений за кордоном податок знову ж таки переходить у кредит.
Інвестори декларують відсотки й дивіденди у рядках 12100/12000; стандартний податок-у-джерела найчастіше 15%. Той самий відсоток автоматично стає базою для T2209.
Більшість пенсій включається в line 11500 повністю; подвійне оподаткування пом’якшує або кредит, або вигоди, дописані в угодах (наприклад, 15% ставка США-Канада).
Канада наразі включає 50% приросту до оподатковуваної бази; з 2026 р. для приростів > 250,000 CAD передбачено підвищення включення до двох третин.
Резидент, що тримає specified foreign property вартістю > 100,000 CAD у будь-який момент року, подає T1135 Foreign Income Verification Statement. Форма не нараховує податок, але дає CRA інструмент контролю; штраф за прострочку — 25 CAD/день до 2,500 CAD, а за навмисне ігнорування — до 12,000 CAD плюс 50% податку-до-сплати.
Якщо ви прибули, скажімо, 10 серпня, усі доходи до цієї дати оподатковує лише держава-джерело; Канада просить їх задекларувати в інформаційній частині, але не обкладає податком. З 10 серпня й до 31 грудня всі світові прибутки вже підпадають під канадський податок і кредит за сплачені іноземні збори.
Нерезиденти Канади платять тільки з канадських джерел — дивіденди, оренда, пенсії, приріст від продажу канадської нерухомості. Якщо ж ви залишили Канаду і втратили суттєві зв’язки, то ваші нові іноземні заробітки не підлягають канадському податку.
CRA активно використовує автоматичний обмін інформацією через стандарт OECD CRS і FATCA, тому приховати офшорний рахунок фактично неможливо: штрафи за неподання T1135 чи недекларування доходу сягають 50% несплаченого податку плюс кримінальна відповідальність у разі шахрайства.
Резиденти Канади зобов’язані декларувати й оподатковувати весь дохід, отриманий за кордоном. Водночас канадське законодавство пропонує захист від подвійного оподаткування через Foreign Tax Credit і широку мережу міждержавних конвенцій. Ключ до правильного розрахунку — уважне визначення резидентства, коректний валютний перерахунок, заповнення форм T2209 і T1135 та збирання підтвердних документів. Дотримання цих правил мінімізує податкові ризики й забезпечує прозору взаємодію з CRA.