Плануючи переїзд за кордон або тимчасове проживання поза межами Канади, кожен резидент стикається з важливим питанням: чи необхідно сповіщати Canada Revenue Agency (CRA) про зміни свого місця проживання? Відповідь на це питання визначає ваші податкові зобов’язання перед канадською державою, порядок подання декларацій, можливість претендувати на пільги та уникнути подвійного оподаткування. У цій статті докладно розглянемо, хто і коли мусить повідомляти CRA про виїзд, які процедури слід виконати, як визначається статус резидента для податкових цілей, а також які наслідки можуть виникнути у разі недотримання правил.
CRA класифікує особу як податкового резидента тоді, коли вона зберігає «значущі зв’язки» з Канадою. Основні фактори включають:
Проте навіть тимчасове перебування за кордоном не обов’язково позбавляє вас статусу резидента, якщо ці зв’язки залишаються. Водночас фізична присутність понад 183 днів за календарний рік у Канаді також є вагомим критерієм.
Якщо після переїзду «значущі зв’язки» порвані, але залишаються «додаткові зв’язки» — такі як водійське посвідчення провінції, членство в клубах чи оренда житла — CRA може визнати вас частковим резидентом чи нерезидентом залежно від конкретної ситуації.
Коли особа остаточно виїжджає з Канади та втрачає статус податкового резидента, вона зобов’язана повідомити про це CRA. Офіційного формуляру для сповіщення про еміграцію немає, натомість в кінці останньої податкової декларації за рік, в якому відбувся виїзд, слід:
Декларацію за той рік необхідно подати до 30 квітня наступного року, а особам, які вели бізнес, — до червня.
У випадку тимчасового виїзду (наприклад, на навчання чи роботу за контрактом), коли «значущі зв’язки» з Канадою зберігаються, формально повідомляти CRA не потрібно. Проте слід коректно відмічати дні відсутності та подавати повну резидентську декларацію, заявляючи про фактичний дохід у Канаді та за кордоном.
Рік виїзду є особливим, бо особа є податковим резидентом тільки протягом періоду з початку року до дати виїзду. Після цього доходи, отримані з канадських джерел, оподатковуються як доходи нерезидентів. Щоб правильно розподілити доходи, в декларації потрібно:
Стандартні особисті вирахування, такі як базовий податковий кредит, застосовуються пропорційно періоду резидентства.
Дохід, що надійшов після виїзду (наприклад, канадська пенсія чи здача нерухомості в оренду), підпадає під утримання податків у джерелі виплати. CRA нараховує стандартну ставку 25 % без урахування кредитів, якщо не укладено спеціальної угоди про уникнення подвійного оподаткування.
Канада має численні двосторонні угоди про уникнення подвійного оподаткування з багатьма країнами. Вони дозволяють уникнути подвійної сплати податку на один і той же дохід. Після виїзду варто вивчити положення відповідної угоди, аби:
CRA вимагає додавати копію сертифіката резидентства, виданого податковою службою країни перебування, щоб підтвердити ваш статус і скористатися пільгами.
Якщо платник податків не відобразив виїзд у своїй декларації, CRA може:
Крім того, нерезидент, визнаний резидентом за помилкових даних, може втратити право на особисті податкові кредити, медичні й сімейні пільги. Відновлення правильного статусу вимагатиме подання запиту на перегляд і надання документальних доказів зміни проживання.
Для безпомилкового переходу до нерезидента слід:
Повідомлення CRA про виїзд із Канади необхідне лише в разі втрати податкового резидентства, що офіційно фіксується в останній декларації за рік виїзду. Грамотне визначення дати виїзду, розмежування доходів до та після зміни статусу, а також користування положеннями угод про уникнення подвійного оподаткування допоможуть мінімізувати податкові витрати та уникнути штрафів. Системний підхід і консультація з професіоналами забезпечать плавний перехід до нового місця проживання без небажаних податкових наслідків.