Чи можуть діти отримати тимчасовий захист разом із батьками?

Питання про те, чи можуть діти отримати тимчасовий захист разом із батьками в Канаді, є надзвичайно важливим для багатьох сімей, які шукають безпеки від переслідування, насильства або інших загроз у своїх країнах походження. Канадська система захисту біженців та тимчасового захисту побудована на принципах гуманності, сімейного єднання та найкращих інтересів дитини, що створює міцну основу для включення дітей у заявки їхніх батьків на різні форми тимчасового захисту.

Відповідь на це питання є однозначно позитивною: діти не лише можуть, але й мають право отримувати тимчасовий захист разом із батьками в Канаді. Ця можливість забезпечується через комплексну систему правових механізмів та політик, які визнають особливу вразливість дітей та важливість збереження сімейних зв'язків під час кризових ситуацій.

Канадське законодавство, зокрема Закон про імміграцію та захист біженців (Immigration and Refugee Protection Act), а також міжнародні зобов'язання Канади згідно з Конвенцією ООН про права дитини, створюють правову основу для забезпечення того, щоб діти могли отримувати захист разом із батьками або іншими опікунами. Цей підхід відображає розуміння того, що розлучення сімей під час кризових ситуацій може завдати значної шкоди психологічному та емоційному розвитку дітей.

Основні категорії тимчасового захисту для дітей

Система захисту біженців

У рамках канадської системи захисту біженців діти мають декілька шляхів для отримання захисту разом із батьками. Коли сім'я подає заявку на статус захищеної особи або біженця за Конвенцією, діти автоматично включаються до заявки як залежні особи. Це означає, що їм не потрібно подавати окремі заявки або доводити власні підстави для захисту, хоча кожна дитина все ж таки отримує індивідуальне рішення.

Процес включення дітей до сімейної заявки на захист біженців є відносно простим з процедурної точки зору. Батьки або опікуни заповнюють форму Basis of Claim (BOC) як головні заявники, описуючи обставини, які змусили їх шукати захист. Кожна дитина також повинна мати власну форму BOC, але в більшості випадків діти покладаються на досвід та побоювання головного заявника як основу для своєї заявки на захист.

Однак важливо розуміти, що діти є незалежними правовласниками та можуть мати власні підстави для захисту, які відрізняються від батьківських. Наприклад, дівчата можуть боятися примусового шлюбу, хлопці можуть піддаватися ризику вербування до збройних формувань, або діти можуть зазнавати специфічних форм переслідування через свій вік, стать або інші характеристики. У таких випадках важливо документувати ці додаткові ризики в заявці дитини.

Програма CUAET для українських родин

Програма Canada-Ukraine Authorization for Emergency Travel (CUAET) є яскравим прикладом того, як Канада підходить до тимчасового захисту цілих сімей. Ця програма була запроваджена у березні 2022 року як відповідь на російське вторгнення в Україну і надає українським громадянам та їхнім сім'ям безкоштовний продовжений тимчасовий статус.

Визначення сімейних членів у рамках програми CUAET є досить широким та включає не лише батьків та їхніх дітей, але й розширене коло родичів. Сімейні члени визначаються як подружжя або партнер у громадянському шлюбі українського громадянина, їхні залежні діти, залежні діти подружжя або партнера, а також залежні діти залежних дітей. Це означає, що онуки також можуть бути включені до заявки, що демонструє гнучкий підхід Канади до сімейного об'єднання.

Особливою перевагою програми CUAET є те, що вона дозволяє всім членам родини, включаючи дітей, отримувати дозволи на роботу, навчання або перебування в країні терміном до трьох років. Це надає родинам стабільність та можливість планувати своє майбутнє в Канаді, поки ситуація в Україні не стабілізується.

Станом на лютий 2025 року програма CUAET була продовжена, дозволяючи українцям та їхнім родинам, які прибули до Канади до 31 березня 2024 року, подавати заявки на продовження або зміну статусу до 31 березня 2026 року. Ця гнучкість особливо важлива для сімей з дітьми, оскільки вона дозволяє дітям продовжувати навчання та розвиватися в стабільному середовищі.

Тимчасові дозволи на перебування (TRP)

Тимчасові дозволи на перебування представляють ще один механізм, через який діти можуть отримати тимчасовий захист разом із батьками. TRP зазвичай видаються особам, які технічно є неприпустимими до Канади через різні причини, але мають вагомі підстави для перебування в країні. У контексті захисту дітей TRP можуть бути особливо корисними у випадках, коли потрібно забезпечити швидкий доступ до Канади для дітей, які перебувають у небезпеці.

Важливою особливістю TRP є те, що вони можуть бути видані з різними умовами та обмеженнями, які можуть враховувати специфічні потреби дітей та сімей. Наприклад, TRP може включати умови щодо доступу до освіти, медичного обслуговування або соціальних послуг для дітей.

Визначення залежних дітей

Вікові критерії

Розуміння того, хто вважається залежною дитиною в канадському імміграційному праві, є критично важливим для сімей, які подають заявки на тимчасовий захист. Станом на жовтень 2017 року Канада підвищила максимальний вік для залежних дітей з 19 до 22 років, що значно розширило можливості для сімейного об'єднання.

Згідно з поточними правилами, діти кваліфікуються як залежні особи, якщо вони молодші 22 років і не мають подружжя або партнера у громадянському шлюбі. Ця зміна відображає сучасні реалії, коли молоді люди часто залишаються залежними від батьків довше, особливо під час навчання у вищих навчальних закладах.

Для дітей старших 22 років існує виняток: вони можуть кваліфікуватися як залежні особи, якщо вони залежали від батьків у фінансовому плані з моменту досягнення 22-річного віку і не можуть забезпечити себе через фізичний або психічний стан. Цей виняток забезпечує, що сім'ї з дітьми, які мають особливі потреби, не розлучаються через імміграційні процедури.

Принцип "закріплення віку"

Одним з найважливіших аспектів визначення залежних дітей є принцип "закріплення віку" (age lock-in). Цей принцип означає, що вік дитини "замороджується" на дату подання повної заявки, і навіть якщо дитина досягне 22-річного віку під час обробки заявки, вона залишається кваліфікованою як залежна особа.

Для біженських заявок датою закріплення віку зазвичай є дата подання заявки на захист біженця до Канадської агенції прикордонних служб (CBSA) або Immigration, Refugees and Citizenship Canada (IRCC). Це правило особливо важливе, враховуючи те, що обробка біженських заявок може тривати місяці або навіть роки.

Принцип закріплення віку забезпечує справедливість та передбачуваність системи, оскільки родини можуть бути впевнені, що їхні діти не втратять право на включення до заявки через затримки в обробці, які знаходяться поза їхнім контролем.

Особливості для різних категорій дітей

Діти, які супроводжуються батьками

Найпоширеніша ситуація - це коли діти подають заявку на тимчасовий захист разом із одним або обома батьками. У таких випадках процес є відносно простим: батьки призначаються як призначені представники (designated representatives) для неповнолітніх дітей, і заявка обробляється як сімейна справа.

Однак важливо пам'ятати, що навіть у випадках, коли діти супроводжуються батьками, вони часто можуть бути не поміченими в процесі через присутність їхніх батьків. Це може бути проблематично, оскільки діти є незалежними правовласниками з правом на участь у процесі і можуть мати відмінні інтереси або додаткові підстави для ризику.

Кращі практики в таких випадках включають забезпечення того, щоб голос дитини був почутий під час процесу, особливо якщо дитина достатньо доросла, щоб висловлювати свої думки та побоювання. Іноді може бути доцільно призначити професійного призначеного представника, навіть коли батьки присутні, особливо якщо існує конфлікт інтересів між батьками та дитиною.

Розлучені діти

Розлучені діти - це ті, хто перебуває в Канаді або подає заявку не з обома батьками, але має інших членів сім'ї в Канаді. Ці ситуації вимагають особливої уваги, оскільки обставини та рівень підтримки можуть значно відрізнятися залежно від членів сім'ї, які перебувають у Канаді.

У випадках розлучених дітей важливо оцінювати потреби дитини в кожному конкретному випадку. Розширена сім'я не завжди може бути відповідними призначеними представниками або мати найкращі інтереси дитини на увазі. Іноді може виникнути ситуація, коли розширена сім'я не змогла подати необхідні документи або найняти адвоката для дитини, що призводить до залишення заявки.

Професійні призначені представники часто рекомендуються для розлучених дітей, оскільки вони мають спеціальну підготовку та досвід роботи з дітьми в імміграційних справах. Організації, такі як Centre for Refugee Children (CRC), надають спеціалізовані послуги призначених представників, які навчені допомагати неповнолітнім навігувати в імміграційному процесі.

Неповнолітні без супроводу

Найскладнішими є випадки неповнолітніх без супроводу - дітей, які подають заявку на тимчасовий захист в Канаді без будь-якого з батьків. Ці діти стикаються з унікальними викликами, включаючи труднощі в зборі доказів або документів для своєї заявки, відсутність сімейної підтримки та необхідність навігувати складну правову систему самостійно.

Статистичні дані показують, що кількість неповнолітніх без супроводу, які прибувають до Канади, є відносно невеликою, але вони потребують інтенсивної підтримки. За оцінками, приблизно 3,000 неповнолітніх без супроводу щороку прибувають до Канади, шукаючи статус біженця, що становить приблизно 1.6% від загальної кількості заявників на захист біженців.

Для неповнолітніх без супроводу критично важливими є високоякісні професійні призначені представники. Children's Aid Society (CAS) та інші організації соціального забезпечення дітей часто залучаються, оскільки ці діти не мають законних опікунів. Організації, такі як Matthew House, надають неповнолітнім без супроводу безпечний дім, наставництво, громадську підтримку, доступ до літніх таборів, шкіл, стабільність, юридичну допомогу та орієнтацію щодо життя в Канаді.

Процедурні аспекти

Призначені представники

Канадське законодавство вимагає, щоб усі особи віком до 18 років або ті, хто не може зрозуміти характер провадження, мали призначеного представника під час будь-яких імміграційних процедур. Призначений представник повинен бути віком не менше 18 років, розуміти характер провадження, діяти в найкращих інтересах неповнолітнього та не мати конфліктів інтересів із неповнолітнім заявником.

Коли неповнолітній супроводжується батьком або законним опікуном, стандартною процедурою Відділу захисту біженців (RPD) є призначення цієї особи як призначеного представника. Однак якщо огляд справи вказує на те, що ця особа може бути не в змозі виконувати обов'язки призначеного представника або якщо існує конфлікт інтересів, може бути призначений інший представник.

Роль призначеного представника не є тотожною ролі адвоката. Призначений представник відповідає за забезпечення участі дитини в процесі, збір доказів, підготовку до слухань та прийняття рішень в найкращих інтересах дитини. Дитина також має право на представництво юридичним або іншим адвокатом додатково до призначеного представника.

Особливості слухань за участі дітей

Рада з питань імміграції та біженців Канади (IRB) видала спеціальні керівні принципи для розгляду справ дітей-заявників на захист біженців. Ці керівні принципи, хоча й не є юридично обов'язковими, враховують особливі потреби дітей при прийнятті рішень.

Керівні принципи визнають, що "діти не можуть надавати докази з такою ж точністю, як дорослі, щодо контексту, часу, важливості та деталей". Тому справи дітей отримують пріоритетну обробку, а для самого слухання пропонуються спеціальні заходи, такі як проведення слухання в неформальному середовищі, забезпечення чутливості в запитаннях та використання альтернатив усним свідченням.

Важливими процедурними моментами для слухань за участі дітей є використання простої, відповідної віку мови, уникнення правової термінології, використання відкритих питань замість навідних, надання регулярних заспокоєнь та пропозиція перерв. Призначений представник може втрутитися в будь-який момент для захисту інтересів дитини.

Розгляд найкращих інтересів дитини

Принцип найкращих інтересів дитини (Best Interests of the Child - BIOC) є центральним у всіх імміграційних рішеннях, які впливають на дітей. Цей принцип походить з Конвенції ООН про права дитини, яку підписала Канада, і він вимагає, щоб у всіх рішеннях, які стосуються дітей, їхні найкращі інтереси були головним міркуванням.

У контексті тимчасового захисту розгляд найкращих інтересів дитини може включати оцінку того, як повернення дитини до країни походження вплине на її безпеку, доступ до освіти та охорони здоров'я, емоційне благополуччя та стабільність середовища. Особлива увага приділяється тому, чи призведе рішення до розлучення дитини з основним опікуном і чи може таке розлучення завдати дитині серйозної шкоди.

У справах, де існують побоювання щодо домашнього насильства або інших форм сімейних конфліктів, суди та імміграційні органи повинні ретельно зважувати ці фактори при оцінці найкращих інтересів дитини. Іноді це може призвести до рішення про розлучення заявок членів сім'ї або призначення окремих представників для дітей.

Доступ до послуг та підтримки

Освітні послуги

Діти, які отримують тимчасовий захист в Канаді, мають право на доступ до освіти. Це право зазвичай вступає в силу негайно після прибуття та отримання тимчасового статусу. Провінційні системи освіти в Канаді, як правило, відкриті для дітей-біженців та тих, хто має тимчасовий захист, незалежно від їхнього правового статусу.

Доступ до освіти є критично важливим не лише для академічного розвитку дітей, але й для їхньої соціальної інтеграції та психологічного благополуччя. Школи часто стають першим місцем, де діти-біженці встановлюють соціальні зв'язки з канадськими однолітками та починають вивчати англійську або французьку мову.

Для українських дітей, які перебувають у Канаді за програмою CUAET, доступ до безкоштовних освітніх послуг є гарантованим до 31 березня 2025 року. Це включає не лише формальну освіту, але й додаткові послуги підтримки, такі як мовні курси та програми адаптації.

Медичні послуги

Тимчасові резиденти, включаючи дітей, мають право на медичне страхування в кожній провінції Канади. Покриття зазвичай вступає в силу з дня прибуття до провінції і включає доступ до основних медичних послуг, ліків за рецептом та послуг психічного здоров'я.

Для дітей-біженців та тих, хто має тимчасовий захист, доступ до медичних послуг є особливо важливим, оскільки багато з них можуть мати травматичний досвід або особливі медичні потреби. Процедури реєстрації для медичного страхування варіюються за провінціями, тому важливо зв'язатися з місцевими органами охорони здоров'я якомога швидше після прибуття.

Психосоціальна підтримка

Діти, які шукають тимчасового захисту, часто мають складний травматичний досвід, включаючи свідчення насильницької смерті членів сім'ї, цільове переслідування або вербування до збройних конфліктів, сексуальні напади, торгівлю людьми або переслідування. Вони також можуть бути позбавлені основних прав на освіту та охорону здоров'я.

Канадська система надання послуг включає спеціалізовані програми психосоціальної підтримки для дітей-біженців. Ці програми включають консультування, групову терапію, культурно відповідні послуги та програми наставництва, які допомагають дітям справлятися з травмою та адаптуватися до нового середовища.

Організації, такі як Centre for Refugee Children, надають спеціалізовані послуги для дітей у імміграційному процесі, включаючи підтримку від моменту прибуття до Канади до завершення їхньої заявки. Ці послуги визнають унікальні потреби дітей та надають відповідну підтримку на кожному етапі процесу.

Виклики та обмеження

Документування сімейних відносин

Одним з основних викликів для сімей, які подають заявки на тимчасовий захист, є належне документування сімейних відносин. У багатьох випадках сім'ї можуть не мати повної документації через обставини їхнього відїзду з країни походження або адміністративні обмеження в цих країнах.

Для доведення сімейних відносин можуть використовуватися різні типи документів, включаючи свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, документи про усиновлення, релігійні записи або інші офіційні документи. У випадках, коли такої документації немає, можуть прийматися альтернативні докази, такі як листи від сім'ї та друзів, показання під присягою, старі фотографії, докази кореспонденції або фінансової підтримки.

У деяких випадках може бути рекомендоване проведення тесту ДНК заздалегідь, якщо докази для підтвердження відносин є слабкими. Хоча це може бути додатковим фінансовим тягарем для родин, це може забезпечити необхідну певність для успішного розгляду заявки.

Часові обмеження та терміни

Сімейні заявки на тимчасовий захист підлягають строгим термінам, які можуть бути особливо складними для родин з дітьми. Наприклад, форма Basis of Claim повинна бути подана протягом 15 календарних днів після направлення справи до Відділу захисту біженців, хоча через пандемію цей термін було продовжено до 45 днів у деяких випадках.

Для родин важливо розуміти, що пропуск цих термінів може мати серйозні наслідки не лише для батьків, але й для дітей. Якщо заявка визнається залишеною через пропуск терміну, вся родина може зіткнутися з депортацією, що може мати особливо травматичні наслідки для дітей.

Процес відновлення залишених заявок є можливим, але дуже складним та вимагає демонстрації виняткових обставин. Це підкреслює важливість своєчасного подання всіх необхідних документів та дотримання процедурних вимог.

Розлучення сімей

У деяких випадках імміграційні рішення можуть призводити до розлучення сімей, що суперечить принципу найкращих інтересів дитини. Це може статися, коли заявки різних членів сім'ї отримують різні результати, або коли один з батьків стикається з депортацією, а дитина має право залишатися в Канаді.

Канадське законодавство визнає важливість збереження сімейного єднання, але на практиці все ще трапляються випадки, коли імміграційні рішення приймаються без належного врахування найкращих інтересів дітей. Це є предметом тривалої критики з боку правозахисних організацій та дитячих адвокатів.

У випадках, коли загрожує розлучення сім'ї, родини можуть подавати заявки на постійне місце проживання на гуманітарних та співчутливих підставах, де найкращі інтереси дитини є обов'язковим міркуванням. Однак цей процес може бути тривалим та непевним.

Сімейне возз'єднання

Можливості для возз'єднання

Для захищених осіб та біженців за Конвенцією, які отримали позитивні рішення, існують механізми для возз'єднання з членами сім'ї, включаючи дітей, які можуть залишатися за кордоном. Ці механізми включають заявки на постійне місце проживання для захищених осіб та програми возз'єднання сімей.

Процес возз'єднання сім'ї може розпочатися негайно після отримання позитивного рішення від Відділу захисту біженців або Апеляційного відділу захисту біженців. Заявка на постійне місце проживання дозволяє включити всіх членів сім'ї, включаючи дітей, які не супроводжували головного заявника до Канади.

Важливо зауважити, що члени сім'ї повинні бути зазначені в первинній заявці на захист біженця, навіть якщо вони не планували приїжджати до Канади негайно. Це забезпечує можливість їхнього включення до заявки на постійне місце проживання без додаткових ускладнень.

Програма "Вікно одного року"

Для переселених біженців та деяких захищених осіб існує спеціальна програма, відома як "Вікно одного року" (One Year Window - OYW). Ця програма дозволяє подружжю, партнеру у громадянському шлюбі або залежній дитині захищеної особи отримати постійне місце проживання як члену сім'ї, якщо вони були зазначені в заявці на постійне місце проживання біженця, але не планували приїжджати негайно.

Програма OYW особливо корисна у випадках, коли місцеперебування членів сім'ї було невідомим під час первинної заявки, або з якихось причин вони не планували приїжджати до Канади негайно. Щоб скористатися цією програмою, біженець у Канаді повинен письмово повідомити відповідний офіс протягом одного року після отримання постійного місця проживання.

Важливо розуміти, що програма OYW не означає, що члени сім'ї будуть у Канаді протягом одного року. Немає офіційного часу обробки для заявок OYW, і часто потрібно більше року для прибуття членів сім'ї.

Особливі положення для дітей у небезпеці

У відповідь на адвокацію з боку Канадської ради з питань біженців (CCR), інструкції IRCC включають спеціальні положення щодо дітей, розлучених з обома батьками. Коли обидва батьки є захищеними особами в Канаді, або якщо лише один батько перебуває в Канаді, а інший померлий або його місцеперебування невідомо, офіцери повинні усвідомлювати ризики, яким можуть піддаватися ці діти у разі затримок у завершенні заявки на постійне місце проживання в Канаді.

Ситуація може бути особливо гострою, якщо діти проживають без опіки та захисту дорослого опікуна в районі, де відбувається громадянський або міжнародний збройний конфлікт. В таких випадках офіцери повинні організувати прискорений медичний огляд дітей віком до 18 років, коли конкретні обставини збільшують ризик для їхньої фізичної безпеки.

Якщо медичний огляд завершено або якщо швидке медичне очищення неможливе, а дитина перебуває в небезпеці, візові офіцери повинні розглянути можливість раннього допуску до Канади через використання тимчасового дозволу на перебування. На жаль, незважаючи на ці інструкції, рідко трапляється, що візові офіцери видають тимчасові дозволи на перебування в таких випадках.

Майбутні перспективи та рекомендації

Удосконалення системи

Канадська система тимчасового захисту для дітей та сімей продовжує розвиватися у відповідь на нові виклики та потреби. Існує постійна потреба в удосконаленні координації між різними рівнями влади, правоохоронними органами та міжурядовими організаціями для забезпечення того, щоб рішення щодо дітей приймалися з урахуванням їхніх найкращих інтересів.

Одним з ключових напрямків удосконалення є поліпшення збору даних та моніторингу результатів для дітей, які отримують тимчасовий захист. В даний час статистика щодо того, скільки дітей та сімей в Канаді зіштовхуються з наслідками депортації або розлучення сімей, не збирається регулярно. Це ускладнює оцінку ефективності поточних політик та виявлення областей для поліпшення.

Навчання та підготовка кадрів

Важливим аспектом покращення захисту дітей є забезпечення того, щоб імміграційні офіцери, члени IRB та інші професіонали, які працюють з дітьми в імміграційному контексті, мали відповідну підготовку щодо потреб дітей та принципів найкращих інтересів дитини.

Спеціалізовані програми підготовки повинні включати розуміння дитячого розвитку, травми, культурних відмінностей та специфічних викликів, з якими стикаються діти-біженці. Це допоможе забезпечити, що всі рішення приймаються з повним розумінням потенціального впливу на дітей.

Розширення підтримуючих послуг

Хоча Канада має відносно розвинуту систему підтримуючих послуг для дітей-біженців, існують можливості для подальшого розширення та поліпшення цих послуг. Це включає розширення доступу до психосоціальної підтримки, культурно відповідних послуг та довгострокових програм інтеграції.

Особлива увага повинна приділятися неповнолітнім без супроводу та розлученим дітям, які мають найвищий рівень потреб у підтримці. Розширення мережі організацій, таких як Matthew House, які надають комплексні послуги для цих дітей, може значно покращити їхні результати.

Гармонізація з міжнародними стандартами

Канада повинна продовжувати гармонізувати свої політики та практики з міжнародними стандартами захисту дітей, зокрема з Конвенцією ООН про права дитини. Це включає забезпечення того, щоб найкращі інтереси дитини були не просто "врахованими", а "головним міркуванням" у всіх рішеннях, які впливають на дітей.

Висновок

Питання про те, чи можуть діти отримати тимчасовий захист разом із батьками в Канаді, має однозначно позитивну відповідь. Канадська система імміграції та захисту біженців побудована на принципах, які не лише дозволяють, але й активно сприяють сімейному єднанню та захисту дітей. Через різноманітні програми та механізми, включаючи систему захисту біженців, програму CUAET для українських родин, тимчасові дозволи на перебування та спеціальні положення для дітей у небезпеці, Канада демонструє свою відданість захисту найбільш вразливих членів суспільства.

Визначення залежних дітей як осіб віком до 22 років, принцип закріплення віку та гнучкий підхід до сімейних відносин створюють міцну основу для включення дітей у заявки їхніх батьків на тимчасовий захист. Спеціальні процедурні захисти, такі як призначені представники, адаптовані слухання та розгляд найкращих інтересів дитини, забезпечують, що права та потреби дітей належним чином враховуються протягом усього процесу.

Системи підтримки, включаючи доступ до освіти, медичних послуг, психосоціальної підтримки та правової допомоги, надають дітям та сім'ям необхідні інструменти для успішної інтеграції в канадське суспільство. Механізми сімейного возз'єднання, такі як заявки на постійне місце проживання та програма "Вікно одного року", забезпечують можливості для возз'єднання розлучених сімей.

Хоча система не є досконалою і продовжують існувати виклики, такі як документування сімейних відносин, дотримання термінів та запобігання розлученню сімей, загальний підхід Канади до захисту дітей у контексті імміграції є прогресивним та гуманним. Постійні зусилля щодо удосконалення системи, включаючи поліпшення підготовки кадрів, розширення підтримуючих послуг та гармонізацію з міжнародними стандартами, демонструють відданість Канади забезпеченню того, щоб кожна дитина, яка шукає захисту, отримала його разом зі своєю сім'єю в безпечному та підтримуючому середовищі.

Для родин, які розглядають можливість подання заявки на тимчасовий захист в Канаді, важливо розуміти, що діти не лише можуть бути включені до заявки, але й мають право на спеціальні захисти та підтримку, які визнають їхню унікальну вразливість та потреби. З правильною підготовкою, документацією та підтримкою сім'ї можуть успішно навігувати цим процесом та знайти безпеку та стабільність для всіх своїх членів у Канаді.